Основні публікації газети «Волинські єпархіальні відомості»
Упродовж майже століття християни парафії з рідкісною назвою не раз подавали приклад благочестя
Оксана ХИЖУК
95 років від дня освячення виповнилося храму Собору Пресвятої Богородиці, що в селі Забороль неподалік Луцька. Це єдина церква на Волині і доволі рідкісна в Україні, освячена на честь цього свята. Які більшість своїх сестер, вона має доволі цікаву історію.
Зводити святиню розпочали 1907-1908 років, а ініціаторами виступили самі люди. Колисьу Заборолі стояла церква на честь Божої Матері, споруджена 1728 року, але згодом її розібрали, а матеріали продали. Лишилось тільки навколишнє кладовище, яке радянська влада примудрилася зрівняти з землею, а потім на тому місці звести свинарники.
Новий храм збудували всього за 4 роки: люди тоді хоч і були під гнітом царської Росії, але не бідували. Таким він простояв до 1944-го, поки під час відступу його не підпалили нацисти. Згорів увесь верх. А вже коли німці увійшли в Торчин, випустили...
1569 року скінчив земну стезю митрополит Московський Филип, якого Церква зарахувала до лику святих. За що сподобився ж він цієї честі?..
45 років виповнилося нововолинському деканові протоієрею Стефанові Фульмесу
Роксолана ВИШНЕВИЧ
Люди, як і храми, мають свою долю. А трапляється так, що їхні шляхи міцно переплітаються, стають часточкою один одного. Саме так сталося з нововолинським деканом, протоієреєм Стефаном Фульмесом. Його знають як настоятеля Свято-Духівського собору, який перебуває у стадії будівництва. Яким був шлях до цього храму у священика, що є головним дороговказом на шляху духовного служіння – це тема нашого інтерв’ю з нагоди ювілею.
– Зростав я у побожній родині на Яворівщині Львівської області, – почав свою оповідь він. – Нам пощастило, бо у нашому селі ніколи не закривали церкву. Пригадую, що мені, малому хлопчаку, важко було вистояти всю службу – я млів, мене виносили на вулицю. Але згодом, так би мовити, адаптувався, і вже не топтати до церкви стежку не міг.
– Отче Стефане, але смію думати, що, очевидно, були якісь особливі події, які спонукали Вас присвятити життя служінню Богові?..
Місія хрещених батьків – не формальність. Обираючи їх, треба зважати на певні застороги
Запитання
Моя подруга, яка нещодавно стала хрещеною матір’ю, розповіла, що священик запитав, чи не мають наміру куми одружитися між собою. Я здивувалася, бо також неодноразово хрестила дітей, але мене такого не питали. Скажіть, будь ласка, які обов’язки хрещених батьків і які існують обмеження, пов’язані з цією місією?
Сповнилося батьківське пророцтво: Марія Корсак збудувала церкву на отчій землі
Ганна ХАРІВ
У селі Мельники-Річицькі Ратнівського деканату збудували храм. Уперше за майже півтисячолітню історію села. Бо досі тут православної церкви не було. Хоча село немаленьке – до 250 дворів налічує. І населення – більше тисячі чоловік. Цим скористалися протестанти – заснували тут свою громаду й спорудили молитовний будинок. А православні віряни свої духовні потреби задовольняли в сусідній Річиці, в церкві Московського Патріархату.
Тому благородній ідеї звести тут храм Київського Патріархату чинився неабиякий опір. Це знають і селяни, які зраділи, що матимуть свою, українську церкву. Але найбільше труднощів довелося здолати ініціаторці – Марії Корсак. Скільки-то треба було поїздити, аби вирвати дозвіл на спорудження святині у своїй же, батьківській садибі. Виготовляла проект, вишукувала робітників, дбала про іконостас... Не говоримо вже про великі кошти, які довелося витратити. Тут, щоправда, допомогли чоловік, син та їхні колективи.
І ось через рік після освячення місця вознісся трьома куполами чудовий храм Архістратига Михаїла з дзвіницею, прекрасно розписаний, із сяючим золотом іконостасом...
Протоієрей Микола ЦАП,
канцлер єпархії, настоятель храму Великомученика Юрія Переможця в Луцьку
Радісними і знаменними були цьогорічні свята для луцької парафії Великомученика Юрія Переможця. 8 січня, у день Собору Пресвятої Богородиці, представники товариства «Холмщина» передали в дар церкві копію чудотворного образа Холмської Богородиці, написану в Києві 2002 року відомим іконописцем Володимиром Гачком – професором Національної академії наук.
Народився автор 1935 року в мальовничому українському селі Святе Ярославського повіту на березі Сяну, де кожна церква була наповнена шедеврами наших давніх малярів. Тому не дивно, що художник цікавиться давнім іконописом і взявся за освоєння знаменитих ікон візантійського письма, вивезених за межі держави в різні часи. На його думку, добрі копії (чи, як ще кажуть, списки) мають силу оригіналіві повертають пам’ять...
(повчання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Зло, тобто те, що проти Бога, що Богові не подобається, виникло ще до того як була створена людина. Воно виникло в невидимому світі. Бог не створив зла, але дав ангелам свободу – вибирати між добром і злом. Деякі ангели неправильно скористалися цією свободою і виступили проти Бога, почали чинити зло. Їхнього командира зовуть сатаною, дияволом.
Сьогодні ми з вами будемо говорити, як зло потрапило до людей.
Перших людей звали Адам і Єва. Ім’я Єва означає життя, Адам – земний, узятийіз землі, тобто створений із тих частинок, що і все на землі.
Біблія говорить, що ми створені за образом і подобою Божою. Це значить, що ми схожі на Бога. Але схожі не тілом. Оскільки Бог невидимий, як повітря, то ми схожі на Нього невидимими душею і духом, які є всередині нас. А наше тіло схоже на тіло тварин. Коли душа працює, тоді людина стає більш подібною до Бога. Працює наша душа, коли ми молимось, читаємо Біблію, проявляємо любов до інших. Розум є частинкою нашої душі. Коли ми роздумуємо над чимось, розв’язуємо задачі, тоді...
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Ось нарешті прийшла весна. Прилетіли з-за моря ластівки і почали вити гнізда. Усі раділи бажаним гостям – благовісницям весни.
Пара ластівок звила собі гніздо під дахом одного селянина. Як старанно клопоталися пташки, споруджуючи свій будиночок!І ось уже в гніздечку вилупились і запищали пташенята...
Є на світі хороші люди, але немалоі злих. Один неслухняний хлопець Іванко посперечався з іншими хлопчаками, що каменем зіб’є гніздо ластівок. Вони й не гадали, що йому вдасться поцілити у гніздо, так високо воно було. Але Іванко прицілився, кинув камінь – і гніздо впало. Пташенятка, які були ще без пір’ячка, випали і розбились.
Великим було горе ластівок. Як жалібно вони квилили, коли знайшли на землі своїх діток. Літаючи над головами хлопців, згорьовані птахи ніби докоряли:
– Діти! Чому ви так жорстоко вчинилиз нами? Для чого забрали нашу радістьі втіху? Бог вам суддя!..
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи