 →Передруки
    →
   →Передруки
    →  
ДАРУНКИ СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Андрій ГНАТЮК
Заради
 дочки й онучки вона поїхала за 60 кілометрів, аби помолитися біля 
частки мощей святого Миколая Мирлікійського і попросити уздоровлення для
 рідних. Жінка благала зцілення для 5-річної Софійки, яка через перелом 
ноги перестала ходити, і для молодшої дочки, що перебувала на операції, 
наслідки якої не могли передбачити. Повернувшись додому, жінка була 
вражена побаченим. І це ще не все...
Надія Волощук – директор 
Будинку дозвілля в Кузнецовську, учасник церковного хору в місцевій 
Михайлівській церкві. На запрошення настоятеля Троїцького Божого дому в 
Маневичах отця Михайла Мельничука поїхала з колегами на престольний 
празник храму Віри, Надії, Любові і матері їх Софії, який будується. 
Проте найважливіше було для неї – потрапити до мощей св. Миколая у 
Троїцькій церкві, що поруч.
– Перед останками, перш ніж 
прикластися, я стала щиро на коліна і просила за здоров’я своїх рідних, –
 згадує прочанка. – Просила чудотворця Миколая, аби він зцілив їх. І ви 
знаєте, це сталося. Хочу Вас у цьому запевнити і підтвердити, бо це 
сталося на моїх очах, – з радістю говорить жінка.
– На Службу 
хористи подали записку за здоров’я, у якій Надія Андріївна вказала й 
важкохворих родичів. Записку читали кілька разів: і на Літургії, і коли 
служили акафіст угодникові, – каже отець Михайло. – А ще в Троїцькому 
храмі вперше побачила образок святої Софії. Вона його довго шукала і 
нарешті придбала для внучки. – За порадою наших парафіян, коли підходила
 поклонитися мощам святителя, то приклала іконку до ковчега з великою 
надією на те, що чудотворець почує молитви і поможе її внучці й дочці, –
 продовжує отець Михайло. – А взагалі всі дуже трепетно й радісно 
сприйняли, що парафію відвідала така реліквія. Прикладаючись до мощей, 
не було людини, у якої не з’явилися сльози. Усі плакали.
Повернувшись
 до Кузнецовська, Надія Андріївна побачила, що внучка Софійка бавилася, 
наче перелому й не було, а за півгодини вже почала й танцювати. І тоді 
на знак подяки Всевишньому бабуся дала іконку, аби внучка приклалася до 
неї.
Три тижні дівчинка була в гіпсі. Лікарі кажуть: хвороба 
проходила як зазвичай, хоча реабілітація після неї триває ще три-чотири 
місяці. Вони зробили все можливе, проте Божої помочі аж ніяк не 
відкидають. Травматолог Анатолій Зосимчук розповідає, що в такому віці 
після перелому діти не ходять до чотирьох тижнів, а буває й гірше. Тому 
не виключено, що Божий промисел у зціленні дівчинки був. А його колега 
завідувач травматологічного відділення Державного закладу 
«Спеціалізована медико-санітарна частина № 2» Кузнецовська Валерій 
Волякін зазначив, що діти, незважаючи на зрощення і загоєння ран, ще 
довго не стають на ногу. Вони відвикли і думають, що ніжка болітиме. 
Тому те, що Софійка Колдун так швидко пішла, та ще й стрибає і танцює, –
 унікальний випадок. І це дало підстави виписати довідку, аби дитина 
змогла далі ходити в садок.
І ще про одне зцілення розповіла сестра Надія – її молодшої дочки, яка живе в Києві і в той час мала операцію на п’яті.
–
 Наступного дня я попросила мого духовного наставника отця Йосипа, який 
поїхав до Маневич, де ще перебували мощі святого Миколая, знов 
помолитися й за мою дочку. І от вона після операції взула кросівки і 
навіть пішла гуляти. Каже: «Мамо, це дійсно ваші молитви, і тепер я 
вірю, що є на світі Божа сила, тільки треба просто вірити і просити».
–
 Коли я розповів про ці чудеса у храмі, то запитав, чи не сталося й 
інших див, про які мені не повідомили, – розповідає о. Михайло. – І ось 
одна наша активна парафіянка Ольга Треля зізналася, що кілька років у 
неї на животі була ґуля («з пиріг завбільш», як вона каже). Ґуля не 
боліла, то й до лікарів сестра Ольга не зверталась. А після молитви 
перед мощами Миколая Чудотворця ґуля зникла. Ці слова підтверджують інші
 парафіянки – її подруги.
Святий Миколай укотре проявив 
заступництво за наших людей. І вкотре довів, що це не казковий дідусь із
 торбою гостинців, а великий заступник і молитвеник перед Богом за тих, 
хто до нього звертається. І дарунки його значно дорожчі й цінніші, аніж 
ті, які вкладають у мішки на день його пошанування. Ці зцілення ще 
більше зміцнюють нашу віру.
Волин. єпарх. відом.– 2010.– № 10 (71)
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи





 
 
              
             