logo

Офіційний сайт Волинської єпархії
Української Православної Церкви Київського Патріархату
www.pravoslavia.volyn.ua
https://www.arkhiv.pravoslaviavolyni.org.ua/yeparkhia/kafedra/version_print_kafedra/

Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку

img

Луцький Свято-Троїцький собор – головна церква єпархії, кафедра єпархіального архієрея, пам’ятка архітектури національного значення. Клір має статус окремого деканату. У соборі є два храми: верхній присвячено Святій Трійці, нижній – на честь Преображення Господнього. Діє Центр християнського виховання дітей і молоді.

Адреса, телефони

Градний узвіз, 1, Луцьк, 43025. Тел. +38 0332 72-34-48 (собор), +38 0332 72-44-64 (настоятель)

Настоятель

Митрополит Луцький і Волинський Михаїл (Зінкевич)

Декан

Протоієрей Микола Нецькар

Храмове свято

Другий день Свята Трійці, День Святого Духа

Розклад богослужінь

Великі свята: напередодні о 17.00 – Всенічна; 7.30 – Літургія (нижній храм); 10.00 – Літургія; 17.00 – Вечірня, акафіст.

Неділі: напередодні о 17.00 – Всенічна; 7.30 – Літургія, панахида (нижній храм); 10.00 – Літургія, панахида; 10.30 – Літургія для дітей (нижній храм); 17.00 – Вечірня, акафіст Пресвятій Богородиці.

Будні: 9.00 – Літургія, панахида (у середу й п’ятницю після Літургії – водосвятний молебень); 18.00 – Вечірня, Рання (після П’ятдесятниці по четвергах – замість Ранньої – акафіст).

У розкладі можуть бути зміни.

Історія

Перші згадки про святиню сягають часів Київської Русі, коли, на думку науковця Леоніда Маслова, на цьому місці на початку ХІІ ст. було засновано монастир Святого Василія і церкву Святого Юрія [1, 3]. У 1644 р. це місце перейшло католицьким ченцям-бернардинам, котрі прибули на Волинь після Люблінської унії 1569 року. Вони звели тут дерев’яні костел і келії [1, 3].

У 1752–1755 рр. на місці дерев’яного костелу змуровано собор Святого Хреста. Проект Павла Гіжицького в стилі пізнього бароко із впливом місцевих традицій.

Після 1795 р., коли Волинь відійшла до Росії, монастир і храм запустіли, а в 1852 р. помер останній монах [2]. Починаючи з 1831 р., в Луцьку велися дебати щодо будівництва нового православного собору або пристосування під собор одного з римо-католицьких храмів. У 1867 р. костел перебудували під військову церкву, але оскільки православні в Луцьку не мали ні одного великого храму, то уряд передав костел під приходську православну церкву, виділивши 30 тис. карбованців допомоги. Із пожертв віруючих було зібрано ще 270 тис. крб. [2]. Перебудову бернардинського костелу в православний собор розпочато у квітні 1876 р. за проектом архітектора К. Раструханова, завершено 30 жовтня 1879 року, а 2 листопада 1879 р. – передано духовному відомству [3, 14]. Під час реконструкції будови за проектом Шаламова було здійснено реконструкцію: надбудовано великий купол над середохрестям, знято волюти на фасаді та добудовано одноярусну дзвіницю над нартексом. Для виплавки дзвонів із Петербурзького і Бобруйського кріпосних складів було привезено 150 пудів мідного лому [4]. У кінці ХІХ ст. відремонтовано й нижній храм.

24 вересня 1880 р. собор було освячено. Інтер’єр храму багатий розписами. В 1905 р. тут працював чеський майстер Федір Параляк, а в 1960-х рр. художниця з Острога Лідія Спаська. У 1980 р. живопис поновлювався. В 1904 р. вхід на територію собору прикрасився парадною кованою брамою високохудожньої роботи [5].

У 1941–1944 рр. собор належав Українській Автокефальній Православній Церкві [6], був кафедральним храмом митрополита Полікарпа (Сікорського).

У 1953–1954 pp. в соборі встановлено центральне опалення, підлога викладена метлаською плиткою. У 1978 р. такою ж плиткою викладено підлогу і в нижньому храмі, зроблено ремонт усієї будівлі. В 1986–1988 pp. Божий дім знову відремонтовано зовні і всередині та зроблено повний розпис храму.

12 серпня 1992 р., згідно з розпорядженням Ю. Ленартовича, який виконував обов’язки голови обласної державної адміністрації, Свято-Троїцький собор і комплекс будівель навколо нього передано Українській Православній Церкві Київського Патріархату.

На честь 1000-ліття Волинської єпархії в 1992 р. на пожертви віруючих поруч із собором споруджено пам’ятний знак у вигляді хреста з чорного лабрадориту.

Старанням єпископа Луцького і Волинського Михаїла (Зінкевича) 2006 р. біля собору збудовано водосвятну капличку, відбулася внутрішня реконструкція будинку духовної консисторії, засновано жіночий монастир Святителя Василія Великого, триває будівництво нового корпусу Волинської православної богословської академії.

Література

1. Лис. В. Головний храм Луцька: з історії спорудження і перебудови Свято-Троїцького кафедрального собору//Волинь. – 1999. – № 38. – 6 квіт.

2. Влодек П., прот. Православ’я на Волині. – Луцьк : Надстир’я, 1996.

3. Колосок Б. Будівничі Луцького собору Святої Трійці/Б. Колосок//Минуле і сучасне Волині та Полісся. Свято-Троїцький собор в історії Луцька та Волині: наук. зб. Матеріали ХVІІ Волин. обл. наук. Конф., присвяченої 250-річчю від дати завершення будівництва Луцького собору Святої Трійці та 125-річчю з часу його освячення як православного кафедрального собору, 30 листоп. 2005 р. – Луцьк : [б.в.], 2005.

4. Влодек П., прот. Православ’я на Волині//Дзвони Волині. – 1992. – 16 січ.

5. Гнатюк А., Цап М., прот. Храм, наповнений Духом Святим/Андрій Гнатюк, Микола Цап//Волин. єпарх. відом. – 2010. – № 3.

6. Кучерепа М. Історична довідка про Свято-Троїцький кафедральний собор в м. Луцьку//Народна трибуна. – 1992. – № 77. – 30 верес.

© 2005–2012 Управління Волинської єпархії Київського Патріархату
Використання матеріалів дозволено лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на сайт