Система Orphus

Сайт нашої Церкви

Сайти нашої єпархії

Наші банери

  • Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату
    Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату

Лічильники

img Газета Художнє слово

Одне життя

Нарис

Присвячується ветеранам Другої світової війни
Не осуждай меня, Прасковья,
Что я пришел к тебе такой:
Хотел я выпить за здоровье,
А должен пить за упокой.
(Із пісні)

У селі стояли передові німецькі частини. За будь-якої зручної нагоди вони охайно готували їжу: нація любить добре поїсти. Під час обіду привели полоненого радянського льотчика; обшукали і знайшли в його сумці, замість належного за нормою шоколаду, суху солену воблу – так Сталін піклувався про своїх «славних соколів». Зі сміхом німці передавали один одному рибу, били нею по халявах, а потім віддали полоненому. Німецький повар налив повний казанок горохового супу, наполовину з м‘ясом, і передав льотчику, проте той заперечливо похитав головою. Він відщипував по шматочку суху рибу, жував і повними очима сліз вдивлявся у блакитне небо, де нещодавно згорів його фанерний винищувач. Очевидно, його непоказна гідність розчулила переможців і вони з розумінням замовкли, адже у всіх воїнів одна доля.

Потім прийшов командир і віддав наказ – полоненого в табір. І потрапив льотчик кудись у Майданек чи Треблінку; там він буде голодувати і помирати; два рази спробує втекти, випробує на собі побої та укуси злих вівчарок, а потім дочекається своїх – визволителів.

Молокосос-слідчий НКВД буде бити рукояткою нагана по столу і кричати: «Боягуз! Зрадник! Чому не застрелився?!» – «Жити хотів», – відповів льотчик. – «Будеш жити на лісоповалі, гнидо!». І відсидить «славний сокіл» ще п‘ять років, уже в сталінських таборах, як «зрадник Батьківщини».

Повернеться він додому після амністії у свою ленінградську комуналку, що на Василівському острові, у знайомий кам‘яний колодязь, в якому з вікна видно лише клаптик неба, і зустріне його донезмоги постаріла дружина Катя, і тихо, немов велику таємницю, повідомить, що їхня єдина дочка померла від голоду в блокаду і спочиває тепер на Піскарьовському кладовищі у братській могилі. І вперше в житті льотчик, комсомолець-атеїст захоче, щоб був Бог, щоб Він зібрав їхні страждання у Свою чашу спокути. А ввечері принесе пляшку, вона заведе старий патефон, поставить вищерблену платівку і вони будуть слухати знайому до болю мелодію:

Ночь коротка, спят облака,
И лежит у меня на ладони
Незнакомая ваша рука.

Вони довго стоятимуть обійнявшись, злегка похитуючись, наче два спраглих один за одним пінгвіни після довгої полярної ночі; теплі сльози стікатимуть по їхніх обличчях, та вони не будуть витирати їх.

А незабаром він помре. Виразка шлунку, набута у концтаборі, переросте у рак, і поховає його Катя, вже зовсім зморщена старенька, і замовить панахиду в церкві, адже він так хотів, щоб був Бог, Який оцінив би його страждання. Вечорами вона заводитиме старий патефон і з болем у серці слухатиме знайому мелодію:

В этом зале пустом
Мы танцуем вдвоем,
Так скажите хоть слово,
Сам не знаю о чем.

Незабаром помре і вона. Я багато разів бачив стареньких, що так само закінчували своє безрадісне життя, яких виносили з ленінградських комуналок, і над могилами яких можна було лише написати: «Так скажіть же хоч слово, сам не знаю про що».

Так закінчилося ще одне життя – болісно довге і напрочуд коротке, щоб усвідомити його мету і призначення: «Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас … і знайдете спокій душам вашим» (Мф. 11:28).

22 травня 2015 р. Версія для друку
Аудіо

Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).

Скопіювати файл

Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).

Скопіювати файл

25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.

Скопіювати файл

Усі аудіо