Система Orphus

Сайт нашої Церкви

Сайти нашої єпархії

Наші банери

  • Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату
    Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату

Лічильники

img Газета Священичий шлях

НІХТО НЕ ПОЛЮБИТЬ БІЛЬШЕ НАШ КРАЙ, НІЖ МИ, УКРАЇНЦІ

Ольга ХАРІВ

Протоієрей Андрій Сидор. Фото Ольги Харів16 травня минає 15 літ від часу хіротонії настоятеля Вознесенського храму й благочинного Горохівського округу протоієрея Андрія Сидора. Скромний ювілей скромного священика. Але не за статурою, не за ділами і не за духом.

Народився майбутній душпастир на Львівщині в селі Борятин у благочестивій родині. Про свій шлях до священства згадує з сумом.

– Я вирішив стати священиком одразу після служби в армії. Радянська влада всіляко старалась чинити перепони моєму бажанню. Приїжджали з паспортного столу, вмовляли і погрожували, просто забороняли вступати до семінарії. Хоча це вже був 1988 рік, час «перебудови». Пропонували мені вступати до будь­якого іншого навчального закладу.

Та юнак сміливо відкинув ту спокусу. Був упевнений, що нелегке покликання подарував сам Господь, і він не хотів, не мав права зрадити того небесного завдання. З рідного села подався аж до Одеси, де, закінчивши семінарію, був рукоположений єпископом Лазарем (Швецем) (нині він митрополит Кримський і Сімферопольський МП). У тому ж місті обслуговував грецьку православну громаду Олександрійського Подвір’я, між іншим, поруч із сьогоднішнім патріархом Олександрійської Церкви Феодором.

На Волинь потрапив уже за незалежної України, і тут отця Андрія призначили настоятелем нижнього храму кафедрального собору. Єпископ Серафим 1992 року направив його на пастирське служіння до Горохова. І вже 14 літ отець Андрій Сидор світить лампаду віри мешканцям райцентру. Разом з ним ділить турботи дружина, троє дітей, і має надію батько, що старший син Іван піде його стежками.

– Я вдячний і моїй родині за допомогу й підтримку, і всім вірним, які завжди з розумінням ставляться до усіх подій, що відбуваються у Церкві, державі, місті.

Отець Андрій щиро вболіває за долю українського Православ’я. На його думку, майбутнє нашої держави залежить від єдності насамперед у Церкві.

– В Україні повинна бути єдина помісна Церква. І наш Патріарх Філарет, і наш владика Михаїл, і священики Горохівського благочиння роблять усе можливе для цього. Ми голосимо Слово Господнє українською мовою, свідомі того, що патріотизм у поєднанні зі щирою християнською вірою та практичним творенням добра є правильною дорогою. Мрію, щоби ми всі стали в швидкому часі єдиною християнською родиною. Я постійно підкреслюю парафіянам: ніхто не полюбить більше наш край, ніж ми, українці. Ні зі Сходу, ні з Заходу не варто чекати вказівок. Владика Михаїл нагородив багатьох наших священиків орденом рівноапостольного князя Володимира, і там є напис: «З нами Бог і Україна». І це дійсно так.

Волин. єпарх. відом.– 2006.– № 5 (18)

23 травня 2006 р. Версія для друку
Аудіо

Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).

Скопіювати файл

Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).

Скопіювати файл

25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.

Скопіювати файл

Усі аудіо